ІУ 05.11.25 Радянізація. Вигнання більшовиків

 Тема. Вигнання більшовиків із території УНР. Похід Петра Болбочана на Крим

За підручником: пар. 17-18, п.4.

Конспект: https://docs.google.com/document/d/16KHyc2q3h7RsKLrlCQelpabbZOw3UaTf/edit?usp=drive_link&ouid=105640961493775075949&rtpof=true&sd=true

Петро Болбочан (додатково): https://www.radiosvoboda.org/a/polkovnyk-bolbochan-zhertva-intryh-chy-pretendent-u-dyktatory-/30887631.html

Петро Болбочан

Завдання, проблемні запитання

«Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу. [...] Ми рішуче відкидаємо всяку залежність від Росії, але, не розриваючи з Російською Республікою, ми закликаємо до мирного співжиття...» (IV Універсал)

Проблемні запитання до тексту:

1. Чому, проголошуючи повну незалежність і рішуче відкидаючи всяку залежність від Росії, УЦР одночасно заявляла, що не розриває з Російською Республікою? Що це свідчило про реальну зовнішньополітичну орієгтацію УНР

2.Універсал проголошував мир, але проголошувався у розпал війни з більшовиками. Чи був цей документ більше актом надії та політичної декларації чи законодавчою основою для розбудови армії та держави

3. Чому саме більшовицький напад (а не попередні події чи внутрішні настрої) змусив соціалістичну УЦР відмовитися від ідеї федерації та проголосити цілковиту самостійність?

2. Робота з Брестським мирним договором (9 лютого 1918 р.)

Уривок для аналізу:

Стаття VII. ...Українська Народна Республіка укладе з ними [Німеччиною, Австро-Угорщиною] негайно економічний договір, у якому встановлюються умови постачання Центральним державам хліба, цукру, худоби, сировини...

          Зобов'язання УНР були цілком конкретні: за першу половину 1918 року поставити Німецькій імперії та Австро-Угорській імперії 60 млн пудів хліба, 2 750 тис. пудів м'яса (живою вагою), 3 млн. пудів цукру, 37,5 млн. пудів залізної руди, спеціальні сорти дерева з розрахунку 300 вагонів на місяць, мідь, олово, цинк, бавовну, вовну, льон тощо. Водночас Німеччина та Австро-Угорщина мали відправити в Україну вугілля, нафтопродукти, сільськогосподарські машини, устаткування, фармацевтичні та хімічні препарати. Німеччина, зокрема, зобов’язувалася відправити в Україну 28.230.750 пудів вугілля на станції Барановичі, Голоби, Волочиськ, Броди, Одеса. Товарообмін відбувався через державні установи. Передбачалося встановлення твердого обмінного курсу української валюти до німецької марки та австрійської крони.

З метою налагодження товарообміну 15 травня 1918 Українська Держава та Центральні країни підписали фінансову угоду, за якою Україна надавала Німеччині та Австро-Угорщині позику в сумі 400 млн. українських карбованців; у перерахунку на їх валюти вони депоновалися в державних банках Берліна, Відня та Будапешта. 

Проблемні запитання до тексту:

1.Європейські держави вперше визнали УНР. Яку стратегічну ціну заплатила УНР за це міжнародне визнання? Чи був цей договір лише військовою допомогою, чи й інструментом економічної експлуатації?

2.Чи було введення німецько-австрійських військ, яке відбулося на прохання УЦР, союзницькою допомогою чи фактично перетворило УНР на протекторат Центральних держав? Обґрунтуйте свою позицію, посилаючись на економічні умови договору.

3. Чи був у УЦР інший, менш ризикований спосіб уникнути захоплення більшовиками на початку 1918 року, окрім звернення до Німеччини та Австро-Угорщини?