ІУ 26.01.26 Українізація

 Тема. Політика «коренізації» («українізації»). «Українське відродження».

За підручником: параграф 39-40, п.3.

Конспект:

https://docs.google.com/document/d/1eLI9y3N0jxHLxQgpUW5KTXVFo_0VdDvC/edit?usp=sharing&ouid=105640961493775075949&rtpof=true&sd=t

Презентація: https://docs.google.com/presentation/d/1rFxKkCn1hqAM70SOboak7Ws-m0r-4eQj/edit?usp=drive_link&ouid=105640961493775075949&rtpof=true&sd=true

Проблемні запитання: 

1.Чи була політика «коренізації» справжнім бажанням більшовиків розвивати українську культуру, чи це був лише тактичний крок («загравання» з народом) задля зміцнення радянської влади?

2. Чи могли українська національна культура та комуністична ідеологія співіснувати гармонійно в довгостроковій перспективі? Хто в цьому «шлюбі» був приречений на поразку?

3. Як ви розумієте заклик Хвильового «Геть від Москви!»? Чи йшлося про політичний розрив, чи лише про культурну орієнтацію на Європу? Чи був такий шлях можливим у межах СРСР?

4. Які досягнення українізації 1920-х років ви вважаєте найбільш значущими? Чи можна вважати українізацію успішною, якщо вона завершилася «Розстріляним відродженням»?

5. Як політика коренізації впливала на життя національних меншин в УСРР (євреїв, поляків, німців)? Чи не сприймалася вона ними як «нав’язування» української мови?

6. Чому на початку 1930-х років Сталін вирішив припинити підтримку української культури? Що його лякало більше: успіх українізації чи можливість відокремлення України?

7. Який вплив події «Українського відродження» 1920-х років мають на сучасну Україну? Чи бачите ви паралелі між тогочасними процесами та сучасною мовною політикою?